Птахи споконвіку дивували людину. І було чим. Птахи двічі народжуються. Згадайте тільки – но жартівливе запитання «Хто швидше народився – яйце чи курка?» Це – ціла філософія! Птахи можуть вільно літати (одвічна мрія людини), більшість з них неперевершені співаки. Образ різноманітних птахів зустрічаються у народній творчості усіх  без винятку народів світу. І у кожного народу є свої птахи-символи. Не виключенням є і українці. Якщо перелистати пісенну творчість нашого великого народу, то ми зустрінемо і зозулю, і соловейка,  і голубів, і качку, і горлицю, орла, сокола,… і, звісно ж, жайворонка. А скільки існує повір’їв, прислів’їв, приказок, загадок, в яких героями є птахи.

 Серед усього цього пернатого царства важливе місце займає зовсім непримітна пташечка – жайворонок. Це маленьке, у сірій одежині пташа прилітає ранньою весною, і тому його здавна сприймають як вісника весни. Кджуть, що навесні жайворонок бере соломинку дзьобик, летить до Сонця і співає : «Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!». Про жайворонка існує багато легенд. Одна з них гласить, що жайворонок, як і ластівка, виймав колючі терни із вінка розіп'ятого Христа; піднявшись високо в небо, жайворонок весь час молився, потім раптом замовк, піднявся ще вище й полетів до самого Бога сповідатися. Тарас Шевченко писав:

Защебетав жайворонок,

Угору летючи.

З прильотом жайворонків пов’язували початок польових робіт. «Як жайворонок заспіває, виводь плуг у поле», – говорили на Черкащині.

В день Сорока святих з тіста пекли пташку-жайворонка. За народним повір'ям, коли прилітають жайворонки, починається весна. Діти, розносячи печені «жайворонки», співали веснянки.

Українська народна пісня

Ой, ти жайворонку,

Ранняя пташино.

Рано-раненько,

Раняя пташино.

Ой, чого ж ти так рано

З вирію вилітав?

Рано-раненько,

З вирію вилітав.

Ще ж у горах на верхах

Білі сніги лежать.

Рано-раненько,

Білі сніги лежать.

Ще ж на ріках та в ярах

Сиві криги стоять.

Рано-раненько,

Сиві криги стоять.

А я тії сніги

Крилечками розжену.

Рано-раненько,

Крилечками розжену.

Крилечками розжену

Ще й ніжками потопчу.

Рано-раненько,

У Тараса Григоровича Шевченка читаємо:

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї 
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…

 Ще трішки. і настане велике свято – Великдень. Ми прикрашатимемо свою оселю, пектимо паски, писатимемо писанки. Тож сьогодні пропоную свій маленьки МК "Великодній жайворонок", який прикрасить вашу оселю, кошик, і просто стане приємним подарунком собі, друзям, рідним. Щоб зробити таку пташку не треба ні багато часу, ні особливих матеріалів. Клаптики кольорової тканини (три квадратики різних розмірів) завжди знайдуться у домі, а ще червона нитка ( як відомо. червоний колір – оберіг, тож ваша пташина ще й охоронятиме вас від зла), трішки синтепону чи обрізків тканини (як наповнювач для голівки), великі намистини, куповані чи зроблені власноруч яєчка (пінопластові. витинанкові. словом. які хочете), гарний настрій, добрі думки. Оце і все! До роботи. Мій МК – у світлинах. Сподіваюсь, усе буде зрозуміло.

Ось що нам потрібно:

Спочатку складемо найбільший квадрат двічі трикутником. Сформуємо з допомогою червоної нитки дзьобик. Розгорнемо, наповнимо синтепоном іміцно пермотаємо тією ж ниткою. Голівка готова.

С

Тепер робимо крильця – за світлиною. Крильця примотуємо до тільця хрестом. Все це робимо однією і тією ж ниткою. 

Нитку для підвішування прикріпляємо, коли пташка готова.

Поки що мої пташки примостились на орхідеї.