Свою нову лялечку я назвала Волиняночкою і одягнула у стрій, який носили на Волині. Вишивки Рівненської та Волинської областей в основному нескладні за своїми орнаментами, стримані. В переважній більшості основними елементами ромби, восьмиуктні зірки, ламані лінії тощо.

Виразнісь малюнка досягається застосуванням техніки занизування, що утворює на полотні виразні чіткі лінії. Поліські вишивки — дуже стримані, прості і графічно виразні. Найбільш поширена техніка у волинських вишивках XIX ст. — «заволока» («заволоч», «занизування», «заволоканнє», «натяганнє». і т. п.), завдяки якій творилися чудові геометричні орнаменти. Часто зустрічаються також «ризь» (“ризька”,”вирізаннє”), «гладь», «хрестик».
Багатство мотивів та вишукана краса вишивки Волинського Полісся вражає «шляхетною суворою красою, багатством мотивів… і логікою композиції». Саме такою вважала вишивку Поліського краю польська дослідниця Я. Коженьовська, присвятивши цій темі книгу «Вишивка волинська і поліська». “Скарби предивних узорів і гармонії барв дрімають-в душах волинських селянок”,- писала вона.
У Рівненській та Волинській областях поряд з хрестиком поширеним було також шиття білим, що поєднувалося з ажурними техніками вирізуваня та мережками. Застосували мотиви “терен” , “виноград”, “шашечки”, “ключики”.
Маю світлини старовинної волинської сорочки з Любешівського району, що на півночі Волинської області. Семикласниці Алінці вона дісталась в спадок від прабабусі. Надзвичайні орнаменти і крій сорочки . А кольори – червоний і трохи чорного, що притаманне вишивці поліського краю. Також у волинській вишивці зустрічається поєднання червоного з синім.