1.
Якби я була живописцем, я б, напевно, найбільше малювала небо. Так мені здається. Я не художник, тому не малюю . Але у моїй сумочці серед всіляких жіночих дрібничок, потрібних і не дуже, завжди є фотоапарат. Зовсім не крутий за сьогоднішніми мірками, але зате надійний і улюблений дружок, з яким я не розлучаюся. Я люблю фотографувати небо. Воно щоразу таке різне – чисте і захмарене, блакитне і сіре аж до чорного, червоне, мов розпечена пательня. Воно таке далеке, безмежно-високе, коли ти лежиш у траві серед квітів і дивишся на хмарки, що пропливають по ньому,і таке близьке, коли ти піднімаєшся на Говерлу і ніби заходиш у хмари як у храм. Небо притягує, небо манить. Чому так? Це ж, напевно, не просто так. Можливо, хтось, читаючи ці мої роздуми, скаже: «Зайнятись нічим тобі». Але більш ніж впевнена, десь там, на підсвідомому рівні, кожному було б цікаво, чому нас манить небо. А все дуже просто, виявляється. Ще на ранніх стадіях розвитку людини існував культ Неба і його дружини – Матері Землі. Небо – це вогонь і вода, які є найбільшими чистителями і святителями. За народними уявленнями небо – наземний простір, де царюють птахи, де бувають блискавки, грім, вітер, звідки падають сніг, дощ, град. За кольором неба вгадували погоду, у Біблії про це так: «Ви ізвечора кажете:- Буде погода, червоніє небо. А ранком:- Сьогодні негода,- червоніє-бо небо похмуре».За релігійними ще дохристиянськими уявленнями , Небо – місце перебування богів, ангелів, святих, душ померлих; це – вічне царство, рай. Небо, за стародавніми уявленнями – це Палата Божа, а зорі – це вікна.
2.
Ми часто кажемо, що діткам своїм «неба раді прихилити» – ощасливити. захистити, зробити навіть неможливе. А життя, як у Бога за пазухою, – це гарне, добре життя. Звідки цей вислів? Звідти ж – адже вірили, що все добре там, на Небі, і що все добре – це Боже.
От так і тягне нас споглядати небо, і тяга ця ще з тих прадавніх часів. Тому й виникає іноді думка: "Як було б гарно бути птахом". Як у класика: "Чому люди не літають як птахи?" або "Дивлюсь я на небо і думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю?" Чому? Хоч на часинку! Залишається дивитись на цю безмежність, безкраїсть, глибинність і ловити фотокамерою неповторні небесні моменти.
3.
4.
5.
6.
7.
8.Веселка у небі над карпатським селом
9. Дзвіниця Надставної церкви
10.
..
11. Небо над Тернопільським ставом
12.
13.
14.
http://art-piaskownica.blogspot.com/2015/06/wyzwanie-foto-ku-niebu_13.html
Great photos! It would be difficult to pick just one…Thank you for participating in Art Piaskownica's challange.
Asia
Дяккую за увагу до мого блогу!
Przepiękne zdjęcia!
W imieniu całej załogi dziękuję bardzo za udział w wyzwaniu Art-Piaskownicy.
Pozdrawiam :)))
Щиро дякую!