Давня міфологія засвідчує віру в те, що птахи створили світ. А чи знаєте ви, що багато українських народних хороводів , веснянок-ігор мають назви пташок- Горобець, Перепілочка, Галка, Ворон, Голуб?

От, приміром, хоровод "Перепілка"

• Ой у перепілки та голівка болить.
• Тут була, тут, перепілочка,
• Тут була, тут, сизокрилая.
• Ой у перепілки та плечиці болять.
• Тут була, тут, і т. д.
• Ой у перепілки рученьки болять.
• Тут була, тут, і т. д.
• Ой у перепілки та колінця болять.
• Тут була, тут,, і т. д.
• Ой у перепілки та спинонька болить.

З птахами пов'язували з давніх давен легенди, прислів'я, приказки, казки. А особливо любили  в народі перелітних птахів, адже вони прилітали з вирію і приносили на своїх крилах весну. Цікаво, що птахи поділялися на "чистих" (святих і добрих) і "нечистих" (диявольських, злих).  До перших належали голуб, лелека, жайворонок, журавель, дрізд, чайка. а от до "нечистих"- нічні сови, ворон, граки, сорока, шуліка, горобець, качка, кулик. І, звісно, значення для людей ці птахи мали різне. Ластівка, голуб, синиця, перепілка, для прикладу, символізували щастя, удачу в родині, а ворон, галка – нещастя. 

 Зовсім скоро Великдень. І у кожній родині готуються до цього світлого празника. Традиційно українці прикрашали оселю на Великдень. Робили вони це і сто років тому, і тепер, і будуть це робити в майбутньому. Серед великодніх прикрас в давнину були паперові великодні пташки- голуби- до писанки прикріпляли паперові крильця із оздобленими витинанкою краями. 

Дуже хочеться, щоб ця гарна традиція збереглася. Звісно, кожна епоха приносить щось нове. У наш час, коли є і 3D, і навіть, напевно,  5D-принтери можна надрукувати собі що душа забажає, не те що пташок, хочеться такого, що ти створюєш сам, неповторного,  такого, що приносить радість, задоволення. від того,  що це маленьке диво створене ТВОЇМИ руками.

Сьогодні у бібліотеку №2 для дорослих ( вона знаходиться на вул. Миру) завітали  дев'ять чарівних дівчаток -п'ятикласниць Тернопільської ЗОШ №7 ( шкода, що не було хлопчиків. Вони, напевне, вирішили, що це не чоловіче заняття )  на передвеликодній майстер -клас "Пташка-витинанка".  Чесно. кажучи,  останній раз я отримала  такий позитивний заряд від учасників МК, як сьогодні, коли була на святі українських традицій пам'яті героя Небесної Сотні Сашка Капіноса у с. Дунаєві. Діти – це найвдячніша і найщиріша аудитоія. І найталановитіша!  З- під їх вправних рук пурхали мереживні ластівочки. жайворонки, соловейки. А ручки у дівчаток направду золоті. Пташки вийшли дуже охайні,  усі різні, адже кожна з майстринь створювала свою пташку, неповторну, з любов'ю.  Дякую вам,  дівчатка, за настрій! 

Щира подяка завідуючій бібліотеки Світлані Миколаївні Процишин за запрошення і гостинність.

Ой, хлопці будуть питати, що ми там робили! 

ЦІ маленькі майстрині не зупинились на одній пташці! Здається, вони задумали навитинати цілу зграю весняних пташок і обдарувати ними усіх членів родини!

А ще я знаю, кому подарує Наталочка своїх пташок і для кого буде сама проводити майстер-клас! Те, що Наталя вирішила навчити  витинати  пташок своїх рідних, мене особливо потішило.Це знак! Дітям сподобалось, і у них є бажаня поділитися тим, чому сьогодні навчилися самі!

Подивіться, як сяють щастям очі цих красунечок! Вони – неймовірні!