Відпустка 42 календарних дні злетіла швидко, непомітно. А я ніде не була! Отож, потрібно було рятувати ситуацію. Перспектива лікування у моєму улюбленому Хмільнику якось цього разу не тішила з тієї причини, що  Вінничину час від часу «відвідують» ракети, шахеди, виють сирени повітряної тривоги. Хотілося бодай на кілька днів забути ці звуки, не думати про  війну. Звісно, це неможливо забути і про це не можна не думати, коли ти знаєш, що у Києві в тебе онук, друзі і родичі як не в Запоріжжі, то у Херсоні чи у Полтаві, Дніпрі. Але все ж…Кілька днів перепочинку, лише кілька днів
Читати далі