Ці лялечки-мотанки зроблені так, як це робили наші пращури- «не різано , не колото», якщо лише не рахувати вишиваних сорочки та фартушка Романії.
До слова, Романією лялечка названа як данина пам’яті моїй цьоці – маминій сестрі, котрій я зобв'язана тим, що навчилась шити, вишивати. Тож одягла я Романію у вишитий стрій – копію того, у який я була вбрана багато років тому, у дитинстві, відшивши узори із блузки та фартушка, які збереглися до цього часу…
Коли у слов’ян народжувалась рудоволоса дівчинка, її називали ЗЛАТОДАНА – золотим сонцем дана, ЗЛАТОДАРА – золотий дарунок, ЗЛАТОЯРА – епітет Бога Вогню (дослівно “золота і яра”, ЗЛАТОЦВІТА – яка цвіте золотом; золота квітка, або Златовласа – золотоволоса
Читати далі
На Поділлі поряд із вишиванням нитками здавна вишивали лелітками. Причому лише на Тернопільщині. У Східному Поділлі стародавніх вишивок лелітками не виявлено. На початку 20-го століття у селах Бережанського, Гусятинського, Монастириського, Підволочиського районів до святкового костюма жінки входили оксамитові безрукавки “камізельки”, “горсети”, “горсики”, які були вишиті стеклярусом або бісеромю.
Читати далі
15 Чер, 2013 |
