:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:рукоділля

Зефіра в шоколаді або Як поєднати витинанку з лялькою-мотанкою

IMG_0001

Давно хотілось спробувати у ляльках дві речі: поєднати шоколадний колір з рожевим і якось пристосувати витинанку! Ось перша спроба. Тож жартома назвала ляльку-мотанку княгиню Зефіра в шоколаді, бо після закінчення роботи така вона мені видалась солодка, як рожевий зефір у шоколаді. Звісно, зовсім не по-слов'янськи нарекла, але солодко.  Рожева тканинка ( бавовняна бязь), клаптик якої мені  нещодавно подарувала пані Алла виявився дуже доречним, оскільки пречудово піддався витинанню. Тож вийшла така витинанкова спідничка і шалик на шию. 

Читати далі


Лляний ляльковий червень

Минуло два тижні довгоочікуваної відпустки. Нарешті не треба перевіряти зошити, готуватись до уроків, не… ну ще багато чого не треба робити. Зате можна собі дозволити більше часу приділити своїм улюбленим заняттям. Нитки, клаптики мережива, мішковини, лляне ( а може, конопляне) домоткане полотно, дерев’яні намистинки нарешті дочекалися уваги їхньої хазяйки. Першою народилась маленька подорожниця ( щоправда трохи раніше – у кінці травня) братові  у дорогу. Він саме мав від'їжджати в Італію. Потім довелось трохи «перепочити» на екзаменах, довести до пуття класний журнал, навести щось подібне до ладу на робочому столі і під столом (не вдома) і… поринути у відпустку. Щоправда починаю помічати, що дні цієї самої така бажаної, такої довгожданої відпустки стрімко летять як корейський  експрес. А стільки планів…

Читати далі




Великодні листівки із серветковими курочками

21

До Великодня – один день. Впевнена, що ви уже приготували подарунки своїм близьким, друзям. Я – теж. Вчора з Артемчиком робили Великодні листівки, сьогодні сама ще наздоганяла. Так що викладаю маленький фото-майстер-клас листівочок із курочкою. Вона має пряме відношення до пасхальних писанок, крашанок.
Читати далі


Мавки-русалки

Мавка або нявка  за народними віруваннями має кілька значень. Перше з них  – це дитя жіночої статі, що вмерло нехрещеним і перетворилося на русалку, це – водяна німфа. Великий український байкар, поет Є Гребінка писав : «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки». У народних повір’ях мавок ще називають лоскітницями або лоскотухами. Лоскотухи – це казкові лісові істоти в образі голої гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Мавки гойдаються на віттях дерев. розчісують свої знанні кос, веселяться, водять танки, заманюють молодих хлопців своєю вродою та чарами. Ці лісові красуні особливо небезпечні у ніч Зелених свят. Відворотним зіллям прои мавок-русалок є полин. Недарма у народі казали:"Мавко, мавко, на тобі полин і мене покинь!" Мавки, русалки були серед улюблених образів письменників, поетів. Згадайте "Лісову пісню" нашої Лесі Українки.  Або у І. Франка : "Мавки із зеленими косами гойдаються на березових гілках", чи у Л. Глібова:

Читати далі


Ляльково-іграшковий фестиваль відкрився

Ляльково-іграшковий фестиваль у Тернополя відкрився напередодні Всесвітнього Дня лялькарів! Перший день фестивалю насичений. Зранку – церемонія відкриття в Українському Домі, на якій виступили організатори дійства Ірина Мацко, Любов Водярська, представники управління культури, гостя з Києва Олена Терехова, майстрині лялькарки з Тернополя та Кременця. Для охочих навчитись робити іграшки власноруч організували майстер-класи. Їх проводили народна майстриня-лялькарка А. Шушкевич, киянка Олена Терехова і авторка цього сайту. Незважаючи на те, що місця для майстер-класу було малувато, бажаючих навчитись робити ляльку-веснянку, змотати зайчиків на пальчики та веселого «Хльоса» із ниток було чимало. Ну що ж, як кажуть, білоруси «Дзе цесна, там пацешна», а нашою рідною українською «що тісніше, то веселіше» (переклад авторський). Мотати зайців справді було весело. Принаймні, усі залишились задоволеними, особливо, коли дізнались, що змотаних зайчат і лялечок можна (і треба) забрати із собою.
Читати далі


Писанка-витинанка або Втілення моєї дитячої мрії

IMG_7241

Писанка-витинанка Або втілення моєї дитячої мрії
Мине зовсім небагато часу – трохи більше місяця – і кожна українськ родина знову святкуватиме Великдень. З давніх-давен українці на Великдень прикрашали свої помешкання. У Чистий четвер вивішували святкові рушники, витинанки, біля покуття чіпляли великоднього голуба. Ще є трохи часу, тож поспішімо готуватись до найбільшого християнського свята разом. Так вирішили мої маленькі друзі із 4-А класу ЗОШ № 19 м. Тернополя, де я працюю. Разом із своїм класоводом Анжелою Олександрівною Малаховською вони запросили мене провести майстер-клас із витинанки. напередодні вони побачили деякі роботи наших старших учнів дуже захотіли навчитись. Чесно кажучи, я хвилювалась. Колись ще з дитинства я мріяла бути вчителькою початкових класів, але з певних причин обрала математику. Так що вже багато років працюю з 5-11-класниками. А тут така можливість провести урок для 4-класників!
Майстер-клас з витинанки ще не проводила, а ще й для 30 дітлахів! Було трохи лячно. Всі сумніви кудись поділись, коли я переступила поріг класу. Милі, привітні, галасливі пташата! 45 хвилин уроку пролетів так непомітно! Дітлахи (як і я, зрештою) шкодували, що він так скоро закінчився. Їх захопленню не було меж! «Це ж і урок малювання, і трудового навчання одночасно!», «Галино Михайлівно, а до мене підійдіть», «А так можна вирізати?» лунало з різних куточків класу.
Для майстер-класу ми обрали писанку-витинанку. Мудрі люди недарма кажуть:» «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». А я додам: «І витинатимуть». Кожна писанка – це ніби маленький світ. Вона є символом України. Кілька слів про писанки, символи на писанках, – і закипіла робота. До кінця уроку клас розцвів дитячими писанками – витинанками, такими різними, світлими, веселими, як і самі їх маленькі автори. Свої витинанки діти наклеїли на кольоровий папір. А Максимко сказав, що буде наклеювати не на картон, а на вікно, щоб знадвору було видно, що у цій родині живуть справжні українці, які шанують народні традиції. Тож тут маленька порада і максимкові і тим, хто теж захоче такими писанками прикрасити свою оселю: писанку як і закладинки, можна заламінувати , потім вирізати по контуру і підвісити на гарній стрічці де хочете.
Не хотілось розставатись, та… Після п’ятого уроку Максимко прибіг у кабінет математики – дуже вже йому не терпілось навчитись витинати ще закладинки –витинанки.
Хочу вам сказати, що я також отримала масу позитивних емоцій
А тепер дивіться, що в нас вийшло. На світлинах видно і сам процес витинання .

Читати далі


Грецька лялька Мама Поста – Кіра Саракості

11

Привіт, дорогі мої читачі. Давненько я не ділилась своїми новинами. Цього разу я до вас із новою лялькою . Нагадаю, що минув перший тиждень Великого Посту. До чого тут це? Дуже-дуже до чого. Справа в тому, що пора відривати одну ніжку пані Кіра Саракості. А, ви ще не знаєте, хто це. Познайомтесь, грецька лялька Пані Посту – Кіра Саракості. Чому одну ніжку відривати? Та у неї їх аж сім! Рівно стільки, скільки тижнів триває Піст, що передує Великодню. Цю Пані дуже шанують у Греції. Нагадаю, що це православна країна із цікавим звичаєм. Такого у нас нема! Ця обрядова грецька Пані – спеціальний календар, за яким рахують тижні Посту. Зазвичай цю ляльку роблять з тіста або з паперу. Виглядає вона як проста пані або монашка. Якщо це проста пані, то на голові у неї прикріпляють хрест. Особливість ляльки – сім ніжок. В кінці кожного тижня відламують (відривають) одну. Це означає, що тиждень закінчився. Ну прямо, як у відривному календарі з мого дитинства! У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів.Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому, розмалювавши згодом фарбами. Ще одна особливість – лялька без рота і вух. Рота нема – щоб не їсти і не пліткувати, а вух – щоб не слухати плітки. Руки грецької ляльки складені на грудях – щоб молитися.Так символічно греки показують. як себе поводити підчас Посту. Ляльку підвішують на дверях, або на іншому видному місці – коло образів. Останню ніжку відрізають у велику суботу. У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів. Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому. розмалювавши згодом фарбами.

Читати далі


Галичанка та Веснянка поїхали у Підгайці

1

Ці дві лялі уже поїхали в Підгайці, що на Тернопільщині. Тепер вони будуть тішити підгаєцьких дітлахів у дитячому садочку і оберігати їх. Важко було з лялечками розлучатись. Адже кожна лялька – то дитина для майстрині. Вона виношується, народжується як дитина. Але така їх доля – ляльок і лялькарів. Тож розкидані вони по різних містах України. Цікаво, як там поживають мої лялечки у різних містах України?

Читати далі


Сторінки:1234