:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:разом з дітьми

Суцільні релакси

IMG_9994

День видався дощовим. Десь під обід лило,  як з відра. Але… На 14. 30 маю два майстер-класи із витинанки  у літній школі "Дивосвіт", на 18. 00 треба після цього встигнути у "Smart center". ( теж на МК). Тож збираю свої пожитки, хапаю парасолю в одну руку, Артемчика –  в другу, пакет і сумку – в третю…. ой, збилась – в зуби,  і –  вперед! До релаксів! Щоправда – через ринок, бо не знаю, чи вистачить шнура для ляльок. Дощик – дощисько і не збирається вщухати, так що ми встигаємо добряче намокнути , незважаючи на те, що під парасолею ,  до Літньої школи від ринку є добрячий шмат дороги  пиляти. Але тішить те, що там на нас чекають вдячні дітлахи, які, здається, ніколи не втомлюються.

Читати далі


Лляний ляльковий червень

Минуло два тижні довгоочікуваної відпустки. Нарешті не треба перевіряти зошити, готуватись до уроків, не… ну ще багато чого не треба робити. Зате можна собі дозволити більше часу приділити своїм улюбленим заняттям. Нитки, клаптики мережива, мішковини, лляне ( а може, конопляне) домоткане полотно, дерев’яні намистинки нарешті дочекалися уваги їхньої хазяйки. Першою народилась маленька подорожниця ( щоправда трохи раніше – у кінці травня) братові  у дорогу. Він саме мав від'їжджати в Італію. Потім довелось трохи «перепочити» на екзаменах, довести до пуття класний журнал, навести щось подібне до ладу на робочому столі і під столом (не вдома) і… поринути у відпустку. Щоправда починаю помічати, що дні цієї самої така бажаної, такої довгожданої відпустки стрімко летять як корейський  експрес. А стільки планів…

Читати далі


Дві години лялькового релаксу

IMG_9733

Сьогодні вперше у Центрі мов та туризму Юлії Костюк  ( http://smart-center.com.ua) пройшов майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки. Дві години приємного спілкування,  релаксу і чаклування над лялечками. Чесно кажучи, йдучи у Центр, хвилювалася, бо для дорослих я ще МК не проводила. Але за кілька хвилин була таке відчуття, що з Галею, Танею і найменшенькою Вікою ми знайомі давно-давно. Все ж, мені здалося, найбільше переживала маленька Віка. Але під кінець вона свою лялечку вдягнула у спідничку по-своєму. Отож її красуня вийшла у пишній спідничці. Досить швидко мої учениці второпали найскладніший елемент- мотання сакрального хреста. Правда, ми обмежились одним кольором. Як для першого разу, вийшло гарно. Здається, усі були задоволені. Принаймні, готуємось до наступної зустрічі. Сподіваємось, що наша компанія розшириться. Адже ми не тільки бавимося ляльками? але й про жіночі штучки спілкуємось – релаксуємо з користю. Тепер дівчата клаптики складатимуть, а не везтимуть на горище у село.

Читати далі


Тернопільські стежки Тараса Шевченка. Зупинка друга- Вишнівець

IMG_8740

Як і обіцяла, розповідаю про нашу другу зупинку, яку ми зробили, подорожуючи тернопільськими стежками Тараса Шевченка. Ця зупинка – у невеликому містечку Вишнівець. Не буду заглиблюватись в історію, згадаю лишень деякі моменти. Перша писемна згадка про Вишнівець датується 1395 роком. У привілеях польського короля Владислава Варначика від 9 липня 1463 року знаходимо запис, що після смерті власника Вишнівця, Василя Несвіцького на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові, який уперше почав іменуватися князем Вишневецьким. З 1494 року на декілька віків стає Вишнівець родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких. Тут народився Дмитро – Байда Вишневецький, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550 р.), яка стала першим прототипом Запорізької Січі на Дніпровських порогах. На початку ХУШ століття останній з князів Вишневецьких, перший магнат Речі Посполитої, Міхал Сервацій перебудував розорений родовий замок у пишний палац по типу французьких позаміських резиденцій. Інтер’єри палацу вражають сучасників своєю розкішністю. Після смерті Міхала Сервація у 1744 році маєток перейшов у власність найближчих родичів князів Вишневецьких – графів Мнешенків (Мнішеків). В 1846 році Вишнівець відвідав Т. Шевченко. За завданням Археографічної комісії поет їздив на Волинь та Поділля змальовувати історичні та археологічні пам"ятки. У вересні 1848 року в замку над Горинню побував відомий французький письменник Оноре де Бальзак, який зупинився в князів Вишневецьких. Саме третій опублікований лист письменника до своєї коханої був написаний у Вишнівці. Перші дослідження про перебування Тараса Григоровича Шевченка у Вишнівці почав відомий український поет і вчений Василь Щурат. У 1905 році він побував у містечку, де записав спогади 80-літнього Ф.М.Кружилки, які пізніше вмістив у книзі «З життя і творчості Т.Г.Шевченка». Там, зокрема, є такі рядки: «А за Шевченка чували? Бо він тут був… Як не малює, то щось пише. За щось таке його заарештували. Повідали, сам цар його боявся — його пісні. Я ще молодий був. То не раз балакав з ним…» Тут Шевченко почув про сумнозвісну «гру у шахи». Це була така собі «жорстока забаганка графів Мнішеків, котрі звеліли викласти з каменю велетенську шахову дошку, а роль фігур виконували кріпаки. Той із панів, який вигравав «фігуру», забирав її собі у власність. Не одній матері довелося тоді оплакувати сина, дівчині – нареченого, братові – сестру…» Розповідають, що, дізнавшись про такі витівки власника палацу, поет зірвався з місця, довго ходив, а потім співав українську народну пісню “Ой, горе тій чайці”. (Євген Дорош. Тарас Шевченко на Поділлі і Волині. Тернопіль, 2002). Кобзаря зацікавив палац і будівлі, які були на території палацу. І не лише своєю архітектурою, а й тим, що тут побувало багато відомих історичних осіб. Князі Вишневецькі у свій час зібрали бібліотеку, яка налічувала 15 тисяч книг. У замку була картинна галерея, у якій зберігалися полотна відомих художників Рембрандта, Гольбейна та інших. А на другому поверсі знаходився великий театральний зал із оздобленими ложами. До слова, цей зал зберігся і досі. Тут тепер зал місцевого будинку культури. Тарас Шевченко робив замальовки замку і призамкової церкви з півдня. На жаль, ці його роботи не збереглися. Про те, що у Вишнівці. зокрема у палаці перебував Великий Кобзар свідчить відкрита меморіальна дошка біля входу. У 1989 році було встановлено пам’ятник Шевченку на центральній площі селища. А ще до сьогодні у Вишнівецькому палацовому парку стоїть кам’яна лавка, де нібито сидів Кобзар. Ми із задоволенням теж на ній посиділи. Хто зна , може, після цього когось навідає поетична муза.

Читати далі


Тернопільські стежки Тараса Шевченка. Кременець

IMG_8625

Якщо ви любите мандрувати, то вас неодмінно зацікавить чудовий маршрут по західній Україні. Повірте, у нас є на що подивитись. Сьогодні я розкажу вам трішки про старовинне західноукраїнське місто Кременець. Воно старіше за мій Тернопіль більш як на триста літ. Перша писемна згадка про нього у галицько-Волинському літописі датується 1227 роком. Саме тоді Данило Галицький вщент розгромив військо угорського короля Андраша ІІ.

Читати далі



Великодні листівки із серветковими курочками

21

До Великодня – один день. Впевнена, що ви уже приготували подарунки своїм близьким, друзям. Я – теж. Вчора з Артемчиком робили Великодні листівки, сьогодні сама ще наздоганяла. Так що викладаю маленький фото-майстер-клас листівочок із курочкою. Вона має пряме відношення до пасхальних писанок, крашанок.
Читати далі


Зробіть собі великодню пташку

IMG_7816

Сьогодні  – Вербна неділя, а за тиждень ми святкуватимемо світлий празник Пасхи. Зазвичай в переддень Великодня українці ретельно прибирають оселю, а в Чистий четвер прикрашають.

 Серед великодніх прикрас – пташки, зокрема, великодній голуб. Його робили із писанки, тіста та кольорового паперу.Три аркуші паперу складають як віяло удвоє і внутрішню частину склеюють. Виходить щось схоже на гофрований півкруг – це крила і хвіст голуба. Тоді замішують трохи пісного тіста з борошна та води і приклеюють ним крила до боків писанки. З тіста виліплюють шию з головою і дзьобиком і кріплять до тулуба. Готового голуба на нитці чи стрічці підвішують під образами. Робили великодніх пташок ще із соломи, лляних ниток. Сьогодні я пропоную зробити великодню пташку із клаптика тканини. Це буде пташка-мотанка. Робити її надзвичайно просто і швидко. Якщо взяти великий клаптик, то всередину можна  замотати писанку. Така пташка стане гарним подарунком у Великдень. Маленькою пташиною можна прикрасити великодню листівку.

Читати далі


Мавки-русалки

Мавка або нявка  за народними віруваннями має кілька значень. Перше з них  – це дитя жіночої статі, що вмерло нехрещеним і перетворилося на русалку, це – водяна німфа. Великий український байкар, поет Є Гребінка писав : «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки». У народних повір’ях мавок ще називають лоскітницями або лоскотухами. Лоскотухи – це казкові лісові істоти в образі голої гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Мавки гойдаються на віттях дерев. розчісують свої знанні кос, веселяться, водять танки, заманюють молодих хлопців своєю вродою та чарами. Ці лісові красуні особливо небезпечні у ніч Зелених свят. Відворотним зіллям прои мавок-русалок є полин. Недарма у народі казали:"Мавко, мавко, на тобі полин і мене покинь!" Мавки, русалки були серед улюблених образів письменників, поетів. Згадайте "Лісову пісню" нашої Лесі Українки.  Або у І. Франка : "Мавки із зеленими косами гойдаються на березових гілках", чи у Л. Глібова:

Читати далі


Кольорові зайці

IMG_7332

На лісовій галявинці у затишному закутку серед запашних трав і різнобарвних квітів примостилась чепурна хатинка. Ще минулої осені у ній поселилось молоде заяче подружжя. Навесні на світ народились однаковісінькі пухнастики – чотири донечки і синочок. Усі як один були сіренькі, без жодної плямочки, ну як крапельки води. Матуся Зайчиха і Татко Заєць натішитись не могли – такі в них діточки, ну найкращі у світі. Хлопчикові- зайченяті ім’я вигадали одразу ( він же один) – Вуханчик. А от з дівчатками було важче. Ну не мають зайці іменослова. Але зрештою, і дівчатка отримали гарні імена: Лапонька, Зая, Вуханя, Хрумка. Не думай, що ці імена просто так далися…
Читати далі


Сторінки:12345678910111213