:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:разом з дітьми

Ляльково-іграшковий фестиваль відкрився

Ляльково-іграшковий фестиваль у Тернополя відкрився напередодні Всесвітнього Дня лялькарів! Перший день фестивалю насичений. Зранку – церемонія відкриття в Українському Домі, на якій виступили організатори дійства Ірина Мацко, Любов Водярська, представники управління культури, гостя з Києва Олена Терехова, майстрині лялькарки з Тернополя та Кременця. Для охочих навчитись робити іграшки власноруч організували майстер-класи. Їх проводили народна майстриня-лялькарка А. Шушкевич, киянка Олена Терехова і авторка цього сайту. Незважаючи на те, що місця для майстер-класу було малувато, бажаючих навчитись робити ляльку-веснянку, змотати зайчиків на пальчики та веселого «Хльоса» із ниток було чимало. Ну що ж, як кажуть, білоруси «Дзе цесна, там пацешна», а нашою рідною українською «що тісніше, то веселіше» (переклад авторський). Мотати зайців справді було весело. Принаймні, усі залишились задоволеними, особливо, коли дізнались, що змотаних зайчат і лялечок можна (і треба) забрати із собою.
Читати далі


Писанка-витинанка або Втілення моєї дитячої мрії

IMG_7241

Писанка-витинанка Або втілення моєї дитячої мрії
Мине зовсім небагато часу – трохи більше місяця – і кожна українськ родина знову святкуватиме Великдень. З давніх-давен українці на Великдень прикрашали свої помешкання. У Чистий четвер вивішували святкові рушники, витинанки, біля покуття чіпляли великоднього голуба. Ще є трохи часу, тож поспішімо готуватись до найбільшого християнського свята разом. Так вирішили мої маленькі друзі із 4-А класу ЗОШ № 19 м. Тернополя, де я працюю. Разом із своїм класоводом Анжелою Олександрівною Малаховською вони запросили мене провести майстер-клас із витинанки. напередодні вони побачили деякі роботи наших старших учнів дуже захотіли навчитись. Чесно кажучи, я хвилювалась. Колись ще з дитинства я мріяла бути вчителькою початкових класів, але з певних причин обрала математику. Так що вже багато років працюю з 5-11-класниками. А тут така можливість провести урок для 4-класників!
Майстер-клас з витинанки ще не проводила, а ще й для 30 дітлахів! Було трохи лячно. Всі сумніви кудись поділись, коли я переступила поріг класу. Милі, привітні, галасливі пташата! 45 хвилин уроку пролетів так непомітно! Дітлахи (як і я, зрештою) шкодували, що він так скоро закінчився. Їх захопленню не було меж! «Це ж і урок малювання, і трудового навчання одночасно!», «Галино Михайлівно, а до мене підійдіть», «А так можна вирізати?» лунало з різних куточків класу.
Для майстер-класу ми обрали писанку-витинанку. Мудрі люди недарма кажуть:» «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». А я додам: «І витинатимуть». Кожна писанка – це ніби маленький світ. Вона є символом України. Кілька слів про писанки, символи на писанках, – і закипіла робота. До кінця уроку клас розцвів дитячими писанками – витинанками, такими різними, світлими, веселими, як і самі їх маленькі автори. Свої витинанки діти наклеїли на кольоровий папір. А Максимко сказав, що буде наклеювати не на картон, а на вікно, щоб знадвору було видно, що у цій родині живуть справжні українці, які шанують народні традиції. Тож тут маленька порада і максимкові і тим, хто теж захоче такими писанками прикрасити свою оселю: писанку як і закладинки, можна заламінувати , потім вирізати по контуру і підвісити на гарній стрічці де хочете.
Не хотілось розставатись, та… Після п’ятого уроку Максимко прибіг у кабінет математики – дуже вже йому не терпілось навчитись витинати ще закладинки –витинанки.
Хочу вам сказати, що я також отримала масу позитивних емоцій
А тепер дивіться, що в нас вийшло. На світлинах видно і сам процес витинання .

Читати далі


Грецька лялька Мама Поста – Кіра Саракості

11

Привіт, дорогі мої читачі. Давненько я не ділилась своїми новинами. Цього разу я до вас із новою лялькою . Нагадаю, що минув перший тиждень Великого Посту. До чого тут це? Дуже-дуже до чого. Справа в тому, що пора відривати одну ніжку пані Кіра Саракості. А, ви ще не знаєте, хто це. Познайомтесь, грецька лялька Пані Посту – Кіра Саракості. Чому одну ніжку відривати? Та у неї їх аж сім! Рівно стільки, скільки тижнів триває Піст, що передує Великодню. Цю Пані дуже шанують у Греції. Нагадаю, що це православна країна із цікавим звичаєм. Такого у нас нема! Ця обрядова грецька Пані – спеціальний календар, за яким рахують тижні Посту. Зазвичай цю ляльку роблять з тіста або з паперу. Виглядає вона як проста пані або монашка. Якщо це проста пані, то на голові у неї прикріпляють хрест. Особливість ляльки – сім ніжок. В кінці кожного тижня відламують (відривають) одну. Це означає, що тиждень закінчився. Ну прямо, як у відривному календарі з мого дитинства! У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів.Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому, розмалювавши згодом фарбами. Ще одна особливість – лялька без рота і вух. Рота нема – щоб не їсти і не пліткувати, а вух – щоб не слухати плітки. Руки грецької ляльки складені на грудях – щоб молитися.Так символічно греки показують. як себе поводити підчас Посту. Ляльку підвішують на дверях, або на іншому видному місці – коло образів. Останню ніжку відрізають у велику суботу. У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів. Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому. розмалювавши згодом фарбами.

Читати далі


Галичанка та Веснянка поїхали у Підгайці

1

Ці дві лялі уже поїхали в Підгайці, що на Тернопільщині. Тепер вони будуть тішити підгаєцьких дітлахів у дитячому садочку і оберігати їх. Важко було з лялечками розлучатись. Адже кожна лялька – то дитина для майстрині. Вона виношується, народжується як дитина. Але така їх доля – ляльок і лялькарів. Тож розкидані вони по різних містах України. Цікаво, як там поживають мої лялечки у різних містах України?

Читати далі



І знову – ангелята

img_5174

Цього разу я до вас з новим майстер-класом. Сьогодні робимо різдвяних ангелят, точніше я б сказала мотаємо. Таких ангелят виготовляти дуже нескладно, та й  часу займає небагато.  З таким передноворічним завдання цілком справляться діти. Та й до того ж матимете нагоду поспілкуватись із дитиною за цікавим заняттям і перетворити свою оселю у новорічну майстерню. Адже такі різні ангелята можуть прикрасити ялинку, оселитися на вікні, оберігаючи спокій малят.

Читати далі


Сьогодні – День Наума

220px-Nahum

“Прийшов Наум – пора братися за ум”, – здавна говорять українці. День 14 грудня традиційно вважалося в Україні днем Наума – покровителя розуму, знань і доброчинності.
Читати далі


Розводимо новорічних коників

img_5252

Рік Синього Коня вступить у свою силу 31 січня 2014 року і триватиме до 18 лютого 2015 року. А це означає, що кожен ще має час, щоб до нього підготуватися відповідним чином, зокрема запастися синенькими або зеленими кониками. Хоча Космічний елемент року дерево, гадаю. що коники можуть бути і з ниток, і з тканини, та й, взагалі, хто з чого собі вигадає. Отож, починаємо розводити коників.  Для початку у моїй новорічній конюшні  вже оселились два чотири коники з бавовняної тканини (з них – два синіх) і один нитяний ( ну, він, як бачите, не зовсім синій, зате у хвості є блакитна стрічка).

Читати далі



Намалюю пісню

IMG_4681

Ви гадаєте, що пісні лише співають?  Помиляєтесь! Юні художники із ЗОШ №19 м. Тернополя доведуть вам, що пісню можна і намалювати. Ні. вони вже довели. Як я уже згадувала, 21-22 листопада у цій школі відбувся традиційний пісенний фестиваль"Як у нас на Україні".  Так от цього разу пісні не лише співали. Понад сто малюнків намалювали дітлахи. Коли їм запропонували намалювати українську пісню, дехто здивувався:"Як це можна пісню намалювати?" А таки намалювали! І що цікаво – найбільше малюнків було до пісні "Несе Галя воду", на другому -"Два дубки". Ну, мабуть малювати два дубки було найлегше. Звісно, знання українських пісень  не обмежується лише цими двома.Напевно, діти просили і мам, і бабусь підказати їм, наспівати пісень. Та як би там не було, дитячі малюнки – це завжди свято, це їхнє особливе світосприйняття. 

Читати далі


Сторінки:123456789101112