:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:обереги

Невигадана історія або Чудове перевтілення кольорових ниток

IMG_2514 - копия

Господиня відкрила шафу, і з неї на підлогу бухнувся мішок. Він давно лежав у тій шафі – про нього колись забули. Раніше Господиня частенько його відкривала. Там лежали клубки різнокольорових ниток, з яких жінка плела кофтинки, рукавички…
Читати далі


Лялька гарного настрою

IMG_1759 - копия

Так цю лялечку назвала одна з читачок у моєму іншому блозі (http://lelitka-inspiration.blogspot.com), де я розмістила світлину першої своєї ляльки – дзвіночка. І справді. воно так і є. Те. що при її виготовленні піднімається настрій – стовідсотково! Це маленьке диво не потребує ні багато часу, ні якихось особливих матеріалів. Лише кілька веселих кольорових квадратних клаптиків натуральної тканини, нитка чи шнурочок, клаптики мережива, стрічечок тощо і – гарний настрій, хоча…в процесі він ще поліпшиться).
Читати далі


Лялька – мотанка Спасівка МК

IMG_9883

Пропоную ще один свій майстер-клас з виготовлення народної ляльки. Він відрізнятиметься від попереднього. Лялька , яку ми виготовлятимемо сьогодні по-перше,не має сакрального хреста замість обличчя ( до речі, не у всіх регіонах в давнину ляльки мали сакральний хрест, в більшості такими були ляльки із Подніпров’я); по-друге. наповнювачем для неї буде подрібнена трава меліси ( замість меліси можуть будь-які інші цілющі трави); по-третє, для виготовлення нашої ляльки ми будемо використовувати тільки тканину, ніяких паличок, кукурудзяних початків, шишок тощо для основи. Щоб лялька мала оберегове значення, її хрестоподібну фігуру ми формуватимемо із цілого клаптика тканини.
Читати далі


© Ляльки на щастя

6953d2425b75

Лялька – одна з найдавніших іграшок людства, її справедливо називають суперіграшкою, оскільки протягом тисячоліть вона не втрачає своєї актуальності.

Одягнена  лялька супроводжує людину протягом усього життя. У дитинстві – це одна з найулюбленіших забавок, найбажаніший подарунок подарунок. Згодом, у дорослому віці лялька стає для багатьох  цікавим, гарним  сувеніром, окрасою побуту. Майже у кожної дівчинки була в дитинстві улюблена лялька. Можливо, вона і зараз стоїть на видному місці  в квартриі уже в дорослої жінки, яка давно стала сама матір’ю, а то і бабусею. А може, вона десь на горищі у якій-небудь коробці серед всілякого вже непотрібного мотлоху, старих іграшок, лахів, черевиків. Читати далі


© Дівчатка з кісками

01052012

Українські дівчата, як і дівчата всіх інших слов’янських народів, завжди ходили з непокритою головою, що було ознакою дівочої честі. Дівочі коси були довгі, до пояса, – як у пісні співалося “руса коса до пояса“. Гарна довга коса завжди вважалась на Україні ознакою дівочої краси. У різних регіонах України коси заплітались по-різному. Так на Правобережжі у будні дні дівчата обвивали голову косами немов вінком, у неділю- заплітали у дві коси, без довгих стрічок.. Дві коси заплітали і дівчата на Поділлі, зокрема на Тернопільщині. А іноді ці дві коси на потилиці закладали одну в початок другої (кошичком) і зав’язували стрічкою. Я бачила фотографії своєї мами і цьоці (маминої рідної сестри) з такими зачісками, коли їм було літ 18. Цікаво, що дівчата -лемкині під час весілля коси не заплітали, розпускали по плечах, на голову вдягали барвінковий вінок із довгими стрічками. А понад Дністром в Галичині (зокрема на Борщівщині, в Заліщицькому районі) дівчата заплітали волосся у чотири коси. Дві передні підплітали коло висків, а задні розподіляли на кілька дрібних кісок – дрібушки. Дрібушки викладали навколо голови вінком, а одну кіску “перекидають” через голову. Цікаво про дівочу косу у книзі О. Воропая “Звичаї нашого народу”.
Читати далі


Сторінки:12