:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:народні звичаї

©Діти гір

3

Була неділя. Назустріч нам зустрічались микуличани, котрі вже повертались із церкви. Майже усі – від маленьких дітлахів до поважних бабусь – у вишиванках. Я віталась як годиться “Слава Ісусу Христу!” і просила дозволу зробити світлину. І ніхто не відмовив. Навпаки – усміхались і радо позували, щоправда дехто трохи знітившись
Читати далі


Лялька Василинка-Волошка

CryptoFoto2

Моя нова лялька дістала ім’я Василинка- Волошка. Чарівною супутницею житнього поля є ніжна волошка. Ця рослина занесена до нас разом із житом, батьківщиною якого вважається прилегла до Росії західна частина Азії. З інших джерел ця квітка потрапила до Європи з 37 по 79 роки після народження Христа, коли жито в давньому Римі вважали за злак, яким можна харчуватися лише у випадку крайнього голоду. Є думки, що волошка потрапила до Європи ще пізніше – під час хрестових походів. Але цю думку спростовують давньоримські легенди. Це означає, що римляни знали цю квітку.
Читати далі


© Нерозлучники

CryptoFoto8

Серед обрядових ляльок українського народу особливе місце належить весільним лялькам. Звідки пішов звичай садовити ляльку на капот весільного автомобіля? У радянські часи аж до початку двадцять першого століття це було звичним. Подейкували, що якщо на машині лялька, то молодята хочуть, щоб у них згодом народилась дівчинка. А в більшості ніхто і не замислювався над тим, чого ця лялька там сидить.
Читати далі


Лялька-мотанка

7ae1de8de7fa

Ну, от настав час поділитися з одним із своїх майстер-класів з виготовлення ляльки – мотанки. Сьогодні робитимемо Милену. Ім'я слов'янське,означає "мила". А робила я її для однієї дуже хорошої людини. Отже, розпочнемо…

 

Читати далі


© Метелики, квіти, птахи

1

Літо.. Нарешті воно настало -спекотне, різнобарвне… З’явились метелики, ці неймовірні створіння, якими так любимо милуватись. З глибокої давнини люди захоплювались їх красою і тендітністю. І в той же час загадковість перетворення гусіні в лялечку, а нерухомої лялечки у метелика народжувала страх перед невідомими силами, так само як і несподівана, тиха і таємнича поява нічних метеликів. Звідси – двояке ставлення до метеликів у різних країнах і культурах, у різних народів і навіть у різних людей.
Читати далі


© Ляльки з мішковини та з домотканого полотна

5

Цього разу мої ляльки – з мішковини та домотканого полотна. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб багатьох поколінь. І, звичайно, велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію.
Читати далі


© Дівчатка з кісками

01052012

Українські дівчата, як і дівчата всіх інших слов’янських народів, завжди ходили з непокритою головою, що було ознакою дівочої честі. Дівочі коси були довгі, до пояса, – як у пісні співалося “руса коса до пояса“. Гарна довга коса завжди вважалась на Україні ознакою дівочої краси. У різних регіонах України коси заплітались по-різному. Так на Правобережжі у будні дні дівчата обвивали голову косами немов вінком, у неділю- заплітали у дві коси, без довгих стрічок.. Дві коси заплітали і дівчата на Поділлі, зокрема на Тернопільщині. А іноді ці дві коси на потилиці закладали одну в початок другої (кошичком) і зав’язували стрічкою. Я бачила фотографії своєї мами і цьоці (маминої рідної сестри) з такими зачісками, коли їм було літ 18. Цікаво, що дівчата -лемкині під час весілля коси не заплітали, розпускали по плечах, на голову вдягали барвінковий вінок із довгими стрічками. А понад Дністром в Галичині (зокрема на Борщівщині, в Заліщицькому районі) дівчата заплітали волосся у чотири коси. Дві передні підплітали коло висків, а задні розподіляли на кілька дрібних кісок – дрібушки. Дрібушки викладали навколо голови вінком, а одну кіску “перекидають” через голову. Цікаво про дівочу косу у книзі О. Воропая “Звичаї нашого народу”.
Читати далі


Сторінки:12345