:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:народні звичаї

Сьогодні – День Наума

220px-Nahum

“Прийшов Наум – пора братися за ум”, – здавна говорять українці. День 14 грудня традиційно вважалося в Україні днем Наума – покровителя розуму, знань і доброчинності.
Читати далі



Лялька-мотанка Коляда

1

У народі кажуть, що Михайло на білому коні їде – зиму приносить. Цього року щось він трішки спізнився із снігом. Перший сніг у Тернополі випав 26 листопада.
Читати далі



Десятиручка -помічниця

13

Давно хотіла зробити собі ляльку-мотанку десятиручку . Таку ляльку наші предки слов'яни дарували молодій жінці, котра недавно вийшла заміж …

Читати далі


КОНИК ГРИВОЮ ТРЯСЕ…

IMG_0546 - копия

Кінь, коничок, кониченько, коник – так українці називають цю тварину, давнього супутника людини. Кінь є одним із символів-тварин нашого народу. Він символізує відданість, швидкість, витривалість у роботі. Вороний або баский кінь – постійні народнопісенні образи. Коні – улюбленці і вірні друзі і побратими козака. Не випадково традиційним є звичай прикрашати дах для будівлі
Читати далі



Квітневе

cryptofoto5

Нарешті в Тернопіль прийшла весна! Справжня – із сонцем, набубнявілими бруньками, гарною погодою. Пізно, але прийшла така довгоочікувана!
Ще трохи – і завершується квітень – четвертий місяць календарного року, другий місяць весни. Які тільки назви він не мав у народі!
Цвітень, водолій, краснець, лелечник, капельник, пустун, апріль, дзюрчальник, снігогін. У квітні наші предки вшановували велику Берегиню-Матір – покровительку врожаїв. На честь премудрої богині Лади і її чарівної доньки Лялі на Красній гірці (Красна гірка – давнє народне свято (22 квітня/5 травня), що символізує зустріч весни з її красним, тобто красивим, сонцем) водили хороводи і співали пісень. Ляля сидить на зерновій лавці у вінку, прикрашена зеленню, всередині кола дівчат, що танцюють і співають, ведучи хоровод навколо неї. До ніг Лялі кладуть вінки із зелені, а вона потім роздає їх подругам, а також молоко, сир, масло.. Розливи весняної води залишали вільними лише високі місця , гористі, там і відбувалися свята весни. Пізніше, з приходом християнства, саме в таких місцях будувалися церкви. Красною гіркою називали також період, зручний для весіль – від Хоминого тижня (першого тижня після Паски) до дня Святого Юрія (23 квітня/6 травня), коли ще не розгорталися роботи у полі. У цей період молодь водила різні ігри – горюдуба (старовинна весняна гра, що зберігає ознаки старого шлюбного звичаю – умикання або горіння. Горіння -піддавання дії вогню, знищення вогнем. Граючи, або як казали, гуляючи в горюдуба, той, хто горів, вимовляв такі слова, заклинання:”Горю, горю, падаю. серцеи страждаю, кого люблю, того спіймаю”. Недарма слово “горіти” означало “любити. А у народній пісні співалося:”Зеленая ліщинонька не горить, ой курить, молодая дівчинонька не любить, а дурить”.), горюпень, які теж відбувалися на високих місцях.
Читати далі


Кіт-Воркіт

img_3736

Весна… А за вікном – сніг, дощ.. Обіцяли штормове попередження… Тож школи у файному місті Тернополі нині закриті. Ура! Таким вигуком зустріли вчора новину дітлахи. Ну, я , чесно кажучи, тихенько зраділа – не доведеться в непогоду пертися на перший урок через все місто. Назбиралась купа зошитів, які давно чекають своєї черги , щоб про них нарешті згадали і перевірили. Ну, і є можливість побути з Артемком, зайнятись улюбленими заняттями. Тож на черзі – котяра, березневий

Читати далі


Сторінки:12345