Якось гуляла із внуком біля педуніверситету.. Спека була неймовірна.  Хоч би який маленький подих вітерця! Малий катався на велосипеді. Посиділа на лавочці навпроти цетрального корпусу, поспостерігала за молодими матусями із малечею, за голубами, лінивими від спекиі спраги і вирішила трішки пройтися у тіні скверику.  Добре, що є такий і недалеко від дому.  Люблю тут бродити і частенько фотографую саме тут.  Так було і цього разу. Згадалось дитинство, а точніше лялечки, які ми робили у дитинстві із квіток. Вирішила згадати… Ось такі вийшли панянки. 

Читати далі