:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:діти

“Дивосвіт”- для бійців

IMG_0661

Вчора ми з учнями Літньої школи "Дивосвіт" знову робили подарунки для бійців. Це стало вже для дітей потребою, адже вони чітко усвідомили, що їхні нехитрі витвори додають сил захисникам, наближають перемогу. Це стало потребою для мене. Я не можу не йти до дітей і не вчити, допомагати робити ці подаруночки. Цього разу даруємо бійцям наші серця – у кожній листівочці – по два, у кольорах рідного прапора, у кольорах Батьківщини. Одне серце – солдатське, друге – дитяче. Вони поряд… "Я люблю Україну!" –  ці слова разом із словами вдячності. побажаннями захисникам на кожній листівці. І ще – квітка, метелики, зелена трава – таким в уяві дітей є мир, такою вони мріють бачити свою Україну.

Читати далі


Ангелики для захисників

IMG_0490

Минув другий тижень безкоштовних курсів англійської мови в бібліотеці-музеї національної іграшки №5 для дітей, які проводять волонтери з Канади: Тарас Малюжинський і його помічниця Наталія Совінська.

Крім занять з англійської мови, діти мають змогу відвідати майстер- класи. Так на минулому тижні вони навчились робити ляльки мотанки під керівництвом тернопільської майстрині, моєї колеги Алли Шухевич. Ляльки- обереги були передані бійцям в зону АТО.

Читати далі


Жовто-блакитні голуб’ята для бійців від дітлахів з “Дивосвіту”

IMG_0406

Після невеликої перерви повернулась у Літню дитячу школу «Дивосвіт». Сьогодні вирішили пооригамити ( тут довелось трошки про мистецтво оригамі дітлахам розповісти. бо, виявляється. не всі знають). Спинилась на голубах. Чому саме на голубах?

Читати далі


Суцільні релакси

IMG_9994

День видався дощовим. Десь під обід лило,  як з відра. Але… На 14. 30 маю два майстер-класи із витинанки  у літній школі "Дивосвіт", на 18. 00 треба після цього встигнути у "Smart center". ( теж на МК). Тож збираю свої пожитки, хапаю парасолю в одну руку, Артемчика –  в другу, пакет і сумку – в третю…. ой, збилась – в зуби,  і –  вперед! До релаксів! Щоправда – через ринок, бо не знаю, чи вистачить шнура для ляльок. Дощик – дощисько і не збирається вщухати, так що ми встигаємо добряче намокнути , незважаючи на те, що під парасолею ,  до Літньої школи від ринку є добрячий шмат дороги  пиляти. Але тішить те, що там на нас чекають вдячні дітлахи, які, здається, ніколи не втомлюються.

Читати далі



Тернопільські стежки Тараса Шевченка. Зупинка друга- Вишнівець

IMG_8740

Як і обіцяла, розповідаю про нашу другу зупинку, яку ми зробили, подорожуючи тернопільськими стежками Тараса Шевченка. Ця зупинка – у невеликому містечку Вишнівець. Не буду заглиблюватись в історію, згадаю лишень деякі моменти. Перша писемна згадка про Вишнівець датується 1395 роком. У привілеях польського короля Владислава Варначика від 9 липня 1463 року знаходимо запис, що після смерті власника Вишнівця, Василя Несвіцького на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові, який уперше почав іменуватися князем Вишневецьким. З 1494 року на декілька віків стає Вишнівець родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких. Тут народився Дмитро – Байда Вишневецький, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550 р.), яка стала першим прототипом Запорізької Січі на Дніпровських порогах. На початку ХУШ століття останній з князів Вишневецьких, перший магнат Речі Посполитої, Міхал Сервацій перебудував розорений родовий замок у пишний палац по типу французьких позаміських резиденцій. Інтер’єри палацу вражають сучасників своєю розкішністю. Після смерті Міхала Сервація у 1744 році маєток перейшов у власність найближчих родичів князів Вишневецьких – графів Мнешенків (Мнішеків). В 1846 році Вишнівець відвідав Т. Шевченко. За завданням Археографічної комісії поет їздив на Волинь та Поділля змальовувати історичні та археологічні пам"ятки. У вересні 1848 року в замку над Горинню побував відомий французький письменник Оноре де Бальзак, який зупинився в князів Вишневецьких. Саме третій опублікований лист письменника до своєї коханої був написаний у Вишнівці. Невеличке відхиленя від статті: Якщо ви надаєте перевагу авіатранспорту і живете в Росії, ви можете знайти дешеві квитки з Екатеринбургу в Красноярск. Перші дослідження про перебування Тараса Григоровича Шевченка у Вишнівці почав відомий український поет і вчений Василь Щурат. У 1905 році він побував у містечку, де записав спогади 80-літнього Ф.М.Кружилки, які пізніше вмістив у книзі «З життя і творчості Т.Г.Шевченка». Там, зокрема, є такі рядки: «А за Шевченка чували? Бо він тут був… Як не малює, то щось пише. За щось таке його заарештували. Повідали, сам цар його боявся — його пісні. Я ще молодий був. То не раз балакав з ним…» Тут Шевченко почув про сумнозвісну «гру у шахи». Це була така собі «жорстока забаганка графів Мнішеків, котрі звеліли викласти з каменю велетенську шахову дошку, а роль фігур виконували кріпаки. Той із панів, який вигравав «фігуру», забирав її собі у власність. Не одній матері довелося тоді оплакувати сина, дівчині – нареченого, братові – сестру…» Розповідають, що, дізнавшись про такі витівки власника палацу, поет зірвався з місця, довго ходив, а потім співав українську народну пісню “Ой, горе тій чайці”. (Євген Дорош. Тарас Шевченко на Поділлі і Волині. Тернопіль, 2002). Кобзаря зацікавив палац і будівлі, які були на території палацу. І не лише своєю архітектурою, а й тим, що тут побувало багато відомих історичних осіб. Князі Вишневецькі у свій час зібрали бібліотеку, яка налічувала 15 тисяч книг. У замку була картинна галерея, у якій зберігалися полотна відомих художників Рембрандта, Гольбейна та інших. А на другому поверсі знаходився великий театральний зал із оздобленими ложами. До слова, цей зал зберігся і досі. Тут тепер зал місцевого будинку культури. Тарас Шевченко робив замальовки замку і призамкової церкви з півдня. На жаль, ці його роботи не збереглися. Про те, що у Вишнівці. зокрема у палаці перебував Великий Кобзар свідчить відкрита меморіальна дошка біля входу. У 1989 році було встановлено пам’ятник Шевченку на центральній площі селища. А ще до сьогодні у Вишнівецькому палацовому парку стоїть кам’яна лавка, де нібито сидів Кобзар. Ми із задоволенням теж на ній посиділи. Хто зна , може, після цього когось навідає поетична муза.

Читати далі



Великодні листівки із серветковими курочками

21

До Великодня – один день. Впевнена, що ви уже приготували подарунки своїм близьким, друзям. Я – теж. Вчора з Артемчиком робили Великодні листівки, сьогодні сама ще наздоганяла. Так що викладаю маленький фото-майстер-клас листівочок із курочкою. Вона має пряме відношення до пасхальних писанок, крашанок.
Читати далі


Передвеликоднє з гірчинкою

11квітня 2014 року в Українському Домі «Перемога», що у файному місті Тернополя відбувся пречудовий передвеликодній фестиваль дитячих робіт. Господарями фестивалю були юні таланти та їх наставники із Тернопільського ЦДЮТ, адже їхніх робіт було найбільше і саме з їхньої ініціативи був проведений цей фестиваль. Чомусь загальноосвітні школи міста якось дуже неохоче взяли участь у фестивалі, хоча організатори свята розіслали запрошення у школи міста. Намагаюсь зрозуміти, чому. Здавалось, діти і їх керівники мали би дуже бажати, аби якомога більше людей дізнались про них. Насправді всього кілька шкіл взяли участь. Що у інших закладах талантів мало із золотими руками, чи вмілих талановитих наставників?

Читати далі


Кольорові зайці

IMG_7332

На лісовій галявинці у затишному закутку серед запашних трав і різнобарвних квітів примостилась чепурна хатинка. Ще минулої осені у ній поселилось молоде заяче подружжя. Навесні на світ народились однаковісінькі пухнастики – чотири донечки і синочок. Усі як один були сіренькі, без жодної плямочки, ну як крапельки води. Матуся Зайчиха і Татко Заєць натішитись не могли – такі в них діточки, ну найкращі у світі. Хлопчикові- зайченяті ім’я вигадали одразу ( він же один) – Вуханчик. А от з дівчатками було важче. Ну не мають зайці іменослова. Але зрештою, і дівчатка отримали гарні імена: Лапонька, Зая, Вуханя, Хрумка. Не думай, що ці імена просто так далися…
Читати далі


Сторінки:1234