:::: МЕНЮ ::::

Супервипускний дев’ятикласників Тернопільської ЗОШ №19

Ось і віддзеленчав останній дзвінок 2016-2017 навчального року. Для одних із учнів це останній у житті шкільний дзвінок, для інших він задзвенить ще не раз, принаймні ще двічі точно. Маю на увазі – на святі останнього дзвоника, звісно. Але якби там не було. свого випускного учні 9-А, 9-Б та 9-В класів чекали з нетерпінням. Ще б пак, адже цей випускний – не просто концертна програма із наступним сидінням у ресторані. Протягом багатьох років випускники 9-х класів нашої школи святкують це гарне свято , подорожуючи рідним краєм. Вже стало доброю традицією відзначити завершення першого серйозного етапу у своєму юному житті мандрівкою до с. Скоморохи Бучацького району Тернопільської області. У програму мандрівки обов’язково входить сплав по Дністру, подорож до Сріблястих водоспадів, і на завершення- подорож до Рукомиша. Так само як сходження наших одинадцятикласників на Говерлу, сплав по найгарнішій річці краю Дністер справляє на них незабутні враження. Комфортабельний автобус везе нас дорогами Тернопільщини. За вікнами неповторні пейзажі. Цьогоріч, як ніколи, обабіч дороги стеляться макові поля. Мак зацвів так рясно, що здається, ніби хтось накрив землю червоним килимом. Поміж маків немов хто розлив молоко – то білі польові ромашки насіялись купками то тут, то там. Волошок менше. Буває. що луки син-сині від волошок.А нині – маки, маки. І згадалась легенда про маків цвіт… Мабуть, не просто так ті маки рясно цвітуть нині…

Години за дві ми на місці. а сааме в с. Губин. Звідси будемо сплавлятися по Дністру. На нас уже чекали інструктори із спорядженням. Для більшості учасників подорожі(дітей) сплав був першим у житті. Але вони сміливо намагались не показувати свого хвилювання.  Боятись було нічого. адже з нами досвідчені інструктори. вчителі, кожен одягнув на себе рятівний жилет. Так що все в порядку. За кілька метрів вже, напевно, і забули, що боялись.

IMG_3404

IMG_3406

IMG_3418

IMG_3414

IMG_3420

IMG_3450

IMG_3457

IMG_3477

IMG_3492

Та й боятись чи думати про свій страх було ніколи – треба ж на весла налягати, не пасти задніх. Півтори години на ріці промайнули непомітно.  Зійшли на берег, запхалися у маленький бус, як шпроти у банку, і поїхали до місця, звідки сплавлялися. Пішкодрала йти назад ніхто не захотів ( а попередні ходили!)Там чекали ще дві групи, щоб вирушити на сплав, і наш автобус.

Десь о 16 годині були на місці – на базі відпочинку «Над Стрипою». Хочу вам сказати, пречудове місце. Чепурненькі будинки, чотиримісні номери із зручностями, приємний персонал. А головне – природа навкруг! Невеликий ставок, у якому плавають величезні мордаті дзеркальні коропи( там, де мілкіше) і відпочивальники (такі, як ми, наприклад, де глибоко), футбольне і волейбольні поля, затишні альтаночки, гойдалки, мангали – тобто все, що потрібно для гарного активного відпочинку. Ну, і для чудового випускного, звісно.

Ввечері територія нашої дислокації перетворилась на ресторан під відкртим небом. У меню – шашлик. Ну, щоб його їсти, довелось потрудитись. Скільки класів, стільки рецептів маринаду. Шашлики вийшли смачнющі. Ми з Галиною Володимирівною провели дегустацію шашлика у двох класів і у вчителів. Усі отримали дванадцятки. М'які, соковиті, запашні – пальчики оближеш! Так що з цим справились.

IMG_3503

IMG_3507

IMG_3523

Як належить, після святкового столу на випускному – танці. На сусідній базі відпочинку дискотеки  щовечора. Тож свято продовжилось саме там. Так промайнув перший день, але не ніч…

Керівники пожаліли своїх потомлених вихованців, замовивши сніданок аж на пів десятої.

Після сніданку після коротенького інструктажу і напутніх слів директора школи (це виглядало солідніше) вся наша величенька компанія вирушила у похід до Сріблястих водоспадів.

IMG_3540

IMG_3556

IMG_3551

IMG_3549

IMG_3563

Сріблясті водоспади – це, звісно, не Говерла. Але й тут є досить ділянок, на яких потрібна допомога один одному. Приємно було бачити наших хлопців, які вчасно подали руку дівчинці, класним керівникам, щоб допомогти подолати важкий підйом чи спуск. Молодці!

Назад поверталися лісом, вдихаючи пахощі літа – сухого торішнього листя, грибів, трави.

IMG_3599

IMG_3581

 

Після обіду – спортивна програма – футбол, волейбол, купання у ставку. Кому що до душі. А можна і просто погойдатися на великій зручній гойдалці для двох, завернувшись у плед, і поспілкуватись із подружкою. Ввечері – прощальна дискотека. А можна ще на кілька днів залишитись. – питали дівчатка. Видно було, що перспектива завтрашнього від’їзду дітей особливо не тішить.

На ранок погода трішки зіпсувалась. Ні, дощу не було. Але небо  вкрилося густими хмарами, дув холодний вітер. Коли хмарки розходились. сонце припікало у спину, коли знову згущувались, ставало досить таки прохолодно. А всі чекали сонця, щоб наостанок скупатися в озері. Найнетерплячіші таки ризикнули за півгодини до обіду. Решта  помчали до озера відразу після обіду. Ну, хіба годен втримати?!

О пів на п’яту пополудню завантажились у автобус і виїхали в Рукомиш – останній пункт нашої подорожі.

У селі Рукомиш зберігся храм колишнього печерного монастиря (вважають, що перші ченці поселились тут наприкінці вісімнадцятого століття).

IMG_3610

IMG_3613

IMG_3623

IMG_3625

IMG_3624

IMG_3627

 У мурованій церкві святого Онуфрія зараз ремонт. Ця церква  1768 року, у ні зберігається скульптура святого Онуфрія. автором якої вважають славетного нашого земляка скульптора Георгія Пінзеля. Тут же є каплички (1856р., 2006р.), фігура Божої Матері, Хресна дорога (2007р).

А 16 жовтня 2011 року тут на скелях було відкрито і освячено пам’ятник «Палаючий повстанець» Ю. Михайлецькому – воїну УПА, який загинув у 1967 році. Детально про цю подію можна прочитати тут:

http://www.buchachnews.com/valentyn-nalyvajchenko-vidkryttya-pamyatnyka-vojinu-upa-yuriyu-myhajletskomu-symvolizuje-neskorenist-ukrajinskoho-duhu/

Тут біля пам’ятника герою УПА учні 19 школи промовили спільну молитвуза всіх, хто  поліг за Україну в роки визвольних змагань, за тих, хто захищає Україну сьогодні на Сході.

День добігав кінця, як добігала до завершення і наша подорож-випускний.

Хочеться вірити, що дітям такий випускний запам'ятається на все життя. Адже цей випускний був і своєрідним уроком, і іспитом водночас. Уроком дружби, толерантності, взаємоповаги, патріотизму. Іспитом на зрілість, готовність прийти на допомогу.

Хоча…кожен може доповнити сам, що йому дала ця подорож.

У добру путь, діти!

 Багато світлин тут:https://www.facebook.com/lelitka.lelitka/photos?lst=100003480661326%3A100003480661326%3A1497550241



І як вам стаття?