:::: МЕНЮ ::::

Різдво зустрічати, вікна прикрашати…

Традиції прикрашати оселі в очікуванні Нового Року та Різдва існують давно. Так з  Америки до нас прийшла традиція прикрашати вікна та двері декоративними або свіжими вінками. Цікаві і своєрідні німці. До Різдва вони намагаються прикрасити не тільки свою квартиру, але і вікна будинків, розписуючи їх сніжинками та новорічними картинками. До речі, не тільки до свят. Вперше я побувала у Німеччині у 1983 році. Тоді я була просто вражена  вікнами у будинках мешканців німецьких сіл і міст. Таке було враження. що жителі хочуть  наввипередки похвалитись :"А моє вікно – найкраще, мої фіраночки найцікавіші!" Отак і перед Різдвом та перед Новим Роком. І все це починається не за день чи два до Різдва, а як мінімум за місяць. Мандруєш вулицями містечка,  і душа, і очі радіюьть від тієї краси. Навіть не знаєш, на яке вікно кинути свій погляд. Все у вогнях, все сяє, мерехтить, світиться.

 Традиція прикрашати оселю до Різдва і Нового року є і в українців. Про прикрашання ялинки вже казано-переказано, писано-переписано. А от про вікна… Чому все-таки прикрашали вікна? Думаю, треба звернутись трошки до витоків нашої культури. Що таке вікна? Смішне запитання. А все ж? В тому сенсі, що воно, те вікно, значило для наших пращурів. "Вікна – отвір для світла й повітря в стіні приміщення, куди вставлена рама з шибками", – читаємо у словнику-довіднику "Знаки української етнокультури" В. Жайворонка.Ще в сімнадцятому столітті рідко в кого було у вікнах скло. Здебільшого на віконну раму натягали свинячий бурдюк. Тож, зрозуміло, ні про яке прикрашання вікон не йшлося. Але вікно здавна в селянській  хаті було  своєрідним оком на зовнішні події (про це співається у нардних піснях:"Ой сяду я край віконця та й буду дивиться, чи не прийде мій миленький та й повеселиться", "Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця"…) а також на події, що відбувались у самій хаті.  Для прикладу, через вікно спостерігали за тим, що відбувається в хаті під час весілля ті, кому не вистачило в хаті місця. А молода дякувала вікнам, у які заглядали парубки і дівчата, коли вона дівувала, коли кликали її на вулицю гуляти чи на вечорниці. Так у весільній пісні про прощання молодої з рідним домом ( с. Гниловоди Теребовлянського району Тернопільської області ) співається:

Куди б я не їхала.

Куди б я не йшла,

Я своїм віконцям дякувала.

Дякую вам, віконця,

Що втирала до схід сонця,

Більше не буду, не буду.

Якщо хмари застилали небо, то закликали: "Сонечко! Сонечко! Відчини Боже віконечко!"

Коли у хаті народжувалась дитина, відчинялися вікна, щоб дитина легко народжувалась, щоб прохід для неї був вільним. Коли вмирав хтось, теж відчиняли вікна, щоб душа мала куди вийти.

Гарним звичаєм було в українців відчиняти всі вікна на Великдень. Наші пращури вірили, що, відкриваючи вікна, вони впускають в свою оселю сонце і добрих духів, які принесуть їм, їхнім родинам добробут і багатство.

Під вікнами колядували і щедрували. А ще підходили до вікна, аби покликати Мороза до хати кутю їсти. Існувала легенда, що вікна навчив людей робити Господь. Хата, в якій не було вікон, вважалася сліпою. Недаремно казали, що хата без вікон – темниця. У стародавніх колядках світила дня і ночі зображалися  вікнами  в небесному храмі:

В першім віконці – ясний місяць.

В другім віконці – ясне соце,

 В третім віконці – ясні зорі.

 Цікаво, гадаю, буде знати, що небесні вікна це один із найважливіших міфічних символів . Небо сприймалося як Терем Божий, зорі – вікна, з яких дивляться ангели. За давніми віруваннями, як тільки народжується дитина, Всевишній прорубує в небі віконечко і садить до нього ангела, аби той дивився за ділами новонародженого протягом усього його житя і і записував все у книгу. А ми, люди, гадаємо, що то зірка світиться. От наївні. Якщо людина помирає, вікно зачиняється, і зірка падає з неба.

 Ось так і-то вони наші вікна! Тому й не дивно, що вікна ми любимо прикрашати сніжинками, зірочками, ангелятами, Місяцем, які пливуть по нічному небу над містом чи селом. Так і з 'являються білі-білі паперові витинанки на вікнах в українських оселях, як і багато – багато років тому. Тож прикрашайте свої вікна витинанками, виготовленими власноруч. Це – захоплююче!

IMG_1013

IMG_1014

IMG_1015

IMG_1016

IMG_1017IMG_1026 (2)

IMG_1018

IMG_0957

IMG_0976

IMG_1022

IMG_1021

IMG_0968

IMG_0969

IMG_0971IMG_0972

IMG_1039 (2)

IMG_1043 (2)

IMG_1038 (2)

IMG_1037 (2)

 

 

 

 



І як вам стаття?