:::: МЕНЮ ::::

Ой ти, жайворонку, рання пташино. МК

IMG_4826

Птахи споконвіку дивували людину. І було чим. Птахи двічі народжуються. Згадайте тільки – но жартівливе запитання «Хто швидше народився – яйце чи курка?» Це – ціла філософія! Птахи можуть вільно літати (одвічна мрія людини), більшість з них неперевершені співаки. Образ різноманітних птахів зустрічаються у народній творчості усіх  без винятку народів світу. І у кожного народу є свої птахи-символи. Не виключенням є і українці. Якщо перелистати пісенну творчість нашого великого народу, то ми зустрінемо і зозулю, і соловейка,  і голубів, і качку, і горлицю, орла, сокола,… і, звісно ж, жайворонка. А скільки існує повір’їв, прислів’їв, приказок, загадок, в яких героями є птахи.

Читати далі


День лялькаря у бібліотеці-музеї

IMG_4697

21 березня у світі відзначався Міжнародний День лялькаря.
Багатьом відомо, що відзначати у всьому світі Міжнародний день лялькаря запропонував відомий діяч лялькового театру Джівад Золфагаріхо з Ірану.
Читати далі


Глянь, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять…

IMG_4256

IMG_4261

Мимоволі згадалась ця гарна стара пісня, коли минулої середи йшли з онуком через рідний парк Топільче. Була чудова післяобідня пора У неймовірно блакитному небі ніби розпластав крила велетенський білий птах ( схожий на лебедя – підмітив Артемко). Але вже  десь за якусь часину почало сутеніти, і небесное шатро зарожевіло.

Читати далі


Валентинки-витинанки від Софійки

IMG_4219

Напередодні дня Святого Валентина майже усі роблять валентинки – маленькі вітальні листівки у вигляді сердечок, у яких пишуть добрі побажання, слова кохання, пропозиції руки та серця, жарти. Ці маленькі листи зазвичай не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони. Традиційно валентинки виготовляли червоного або рожевого. У давні часи влентинки робили здебільшого власноруч, щоб показати силу кохання тій людині, для якої вона і виготовлялася. Звісно, День Святого Валентина не належить до наших українських свят, але так сталося, що з деякого часу його святкують у нас. Особливо воно полюбилося молоді, підліткам. Вони зовсім не задумуються, мені так здається, над якимсь змістом дати 14 лютого. Радше, це просто данина гарній легенді про кохання і ще один привід романтично висловити свої почуття до коханої людини чи просто до людини, котру ти любиш. Напевно, усім знайома легенда про єпископа Валентина Римського. Коли Валентин сидів у в’язниці, він нібито закохався в сліпу дочку свого ката  і зцілив її.Після зцілення дочки вся родина сановника прийняла християнство. Це викликало гнів імператора , і 14 лютого 269 року єпископ був обезголовлений. Кажуть, правда, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси — і листівки "валентинки" (в ходу з 1800-x рр..). Як би там не казали, а це лише красива легенда, а не свято.

Читати далі


Вузликове плетення на вузликовій ляльці-мотанці

IMG_3883

Якось перекладала свої вишивані скарби і натрапила на старезні рушниик, обрус і запаску. Їхні краї оздоблені плетеним мереживом. У нас на Тернопільщині плетене мереживо називалося гавт. Зокрема,так називали плетене мереживо у с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Рушники, які на цих світлинах із с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області. Не знаю достеменно, що саме малося на увазі під гавтом – чи плетене гачком, чи плетене вузликами мереживо, але останнє, зокрема, те, що на цих виробах – це не що інше, як макраме. А рушникам, запасці цим уже близько восьмидесяти років. Мої родичі навіть і слова такого не знали "макраме" – вузлики та торочки собі. Останні мої лялечки із шнура – теж вузликові, то чому б їх не одягнути у вузликові запаски? Ось і вийшло тріо у гавтових запасках. До слова, не треба плутати "гавт" і "гаптування". Гаптування – це техніка гладь. Так її називають у с. Миколаївка Бучацького району на Тернопільщині і не тільки там.

Читати далі


Був собі Сніговичок… Різдвяна казочка

IMG_3871

Ганнуся сиділа коло вікна і сумно дивилась крізь скло на сірі , чорні голі дерева, брудні калюжі, в яких хлюпалися сірі-сірі хмари, на краплинки дощу, які  сумно сповзали по віконному склу. І від усієї цієї картини, обрамленої віконною рамою, їй ставало ще сумніше. Ще б пак! Сьогодні ж Різдво, а за кілька днів – Новий рік!  А сніг! Куди він подівся? Може, там, у небесній канцелярії (бабуся розповідала, що є така канцелярія), переплутали пори року? Чи не перегорнули листок календаря?  "Сьогодні ж двадцять п'яте  грудня!  – вголос подумала Ганнуся. – Хочу снігу, хочу ліпити сніговика, як завжди у цю веселу різдвяну пору". "Ти щось сказала, доню?" – почула дівчинка мамин голос. Мама тихенько зайшла до кімнати. "Авжеж, мамусю. Мені сумно, тому що нема снігу… А я так хочу зліпити веселого Сніговичка!"- відповіла Ганнуся.

Читати далі


“Тролейбус щастя” у файному місті або Враження пересічного пасажира

IMG_3822

Ви вірите в казку? Ні? Ну, то хоча б у маленьке диво, ну хоча б у свято,  хоча б у такий день як свято Миколая? Ну, хоч трішечки.  А я вірю!

Диво почалось із самого ранку. Я стояла на зупинці «Збаразький поворот», чекала на який – небудь транспорт, який довіз би мене на масив «Дружба» . Маршрутки щось довгенько не було. Аж на тому боці показався тролейбус. Може, «одиничка», –  подумала я. – Значить пощастило. І справді, засвітився вогник повороту, це справді був перший тролейбус. Не просто тролейбус, а  «Тролейбус щастя».    Дорогі мої, якщо у вас настрій     геть нікудишній, дочекайтеся цього рогатого, веселого щасливого тролейбуса. Ну і що , що спізнитеся , зате отримаєте порцію позитиву. Я зайшла у тролейбус, вмостилась у крісло, і… «З святом Миколая вас!» – продзвенів над моєю головою веселий дівочий  голос,  і  простягнулась рука із цукеркою, справжньою. Те ж саме відбулось із моїм сусідом. Дівчата у червоних новорічних ковпаках швиденько поспішили  далі  по салону. Сусід розгублено пробурмотів : «А   гроші?», на що  я його заспокоїла, мовляв, сьогодні  безкоштовно возять.  Ну, це, звісно, я пожартувала, бо салоном вже просувалась поміж здивованих пасажирів усміхнена пані Оля Зозуля у синьому костюмі і синьому ковпачку – кондуктор веселого щасливого тролейбуса.

Читати далі


З Україною в серці творили дива вихованці зимової школи “Дивосвіт”

IMG_3800

Напередодні свята Святого Миколая у веселій країні "Дивосвіт" (гадаю, ви знаєте, що так називається школа. створена чемпіонкою світу Лілією Проць та бізнесменом Віталієм Мариновським) дітлахи робили диво-ангелят. Скажу вам по секрету, у ангелят претворились вухасті зайці. Таке собі чарівне перетворення. Справа в тому, що народились наші ангелята за МК   народної забавки зайчик -на -пальчик. 

Читати далі


Передріздвяний вернісаж

IMG_3624

Все менше днів залишається до новорічно-різдвяних свят.  13 грудня – Андрія, там і Миколая, якого так чекають і малята, і дорослі, Новий рік, за ним – Різдво. Так хочеться казки,  дива. Різдвяну казку подарували тернополянам сьогодні діти файного міста. В Українському домі відкрилась дивовжна виставка-конкурс новорічно-різдвяних композицій "Замість ялинки – зимовий букет". Це- міський етап Всеукраїнської виставки-конкурсу.Чого тут тільки не було! І різдвяні дідухи,  і солом'яні дзвіночки, і традиційні українські "павуки" із соломи, і цілі мереживні витинанкові композиції. Тут можна побачити  персонажів вертепу із бісеру і кераміки, ангелят-мотанок і витинанкових ангелят, величезний різдвяний вінок, прикрашений сухими кружальцями лимону, яблук, шипшини, горіхів. Дивишся на всю цю красу, і серце радіє від того, що стільки у нас талановитих діток. Різноманітність технік, матеріалів, ідей просто вражає!  

Читати далі


Як маленькі гімназисти зайців розводили

IMG_3468

21 листопада зранку землю вкрив сніжок. Ото вже справді, Михайло на білому коні приїхав. День обіцяв бути гарним. На мене чекала малеча з Тернопільської класичної гімназії. Про зустріч домовились ще на минулому тижні. Вирішила, що будемо «розводити» зайців. Не яких-небудь, а кольорових.

Читати далі


Сторінки:123456789...28