Швиденько поснідавши ( хто чим, хто як і де, а ми – у номері готелю канапками із чаєм), ми зайняли свої місця в автобусі і поїхали оглядати Луцьк. Гарне місто, мені сподобалось Населення майже як у Тернополі – 200 тисяч, а мені видалося, що за розмірами воно більше. Мабуть, тому що тут, на відміну від файного міста, є широкі вулиці. Автобус привіз нас у «старий Луцьк»- центр міста.
Читати далі
Ну що ж, продовжимо нашу тепер уже віртуальну мандрівку по Волині. Наступна зупинка – форт поблизу села Тараканів. В Інтернеті ви можете знайти назву Тараканівський форт. Перед поїздкою нас попередили. що в подорож до форту необхідно взяти парасольки чи дощовики і обов’язково засіб проти комарів аби вони не загризли нас. Попри всі попередження, ліс, у якому знаходиться форт №13 зустрів нас приязно, і комарі вирішили, що ми їм не по зубах.
Читати далі
Ну, що ж, поїхали далі. А далі – це в Дубно. тут нас чекає зустріч із одним із семи див України – славнозвісним Дубненським замком.
Коли наш автобус під’їжджав до Дубна, почався дощ. Це, звісно, не дуже тішило. Але, як сказала наша Людмила, екскурсія відбувається за будь-якої погоди, і ми – не з солі. Ніц нам не буде. Тим більше, пан Інтернет не віщував нам особливо сонячних днів на час поїздки.
Читати далі
Є в Україні край чудовий,
Ти кращих в світі не шукай.
Край синьоокий загадковий, |
Казковий край Волинський край.
Чомусь саме ці слова Миколи Жакуна прийшли на думку, коли наш туристичний автобус проїхав через м. Броди Львівської області – місто. яке лежить на межі Галичини і Волині. Що нас чекає у цьому казковому Волинському краї, оспіванім Лесею Українкою? Сама не знаю, чому з поміж багатьох цікавих маршрутів, запропонованих львівською туристичною агенцією «Відвідай», вирішила обрати саме цей туристичний маршрут.
Читати далі
Востаннє, коли завітала у Тернопільський обласний краєзнавчий музей, побачила невелику виставку вишиваних картинок. Ми здебільшого звертаємо увагу на рушники, сорочки, пошивки. А повз такі, здавалося б, зовсім прості вишивані речі, проходимо. Насправді, в історії вишиваної культури нашого народу вони теж знайшли своє гідне місце. Мова йде про невеликі вишиті килимки, доріжки. У народі вони мають назву, як я довідалась, макатки.
Читати далі
Ви думаєте, що тільки діти граються ляльками? Зосім ні. Дорослі дівчатка ( тітоньки, бабусі, леді, пані і панянки ) теж не проти. Просто вони це роблять так, щоб ніхто не бачив. І я теж бавлюся. Даненько не бавилася, а оце, нарешті у дітей канікули, у мене – відпустка, то чому ж не розслабится.
19 травня на Театральному майдані файного міста відкрилися Дні Європи. З самого ранку було досить прохолодно, небо затягли похмурі сірі хмари. Ніщо не віщувало сонячного дня. Сонце десь собі запхалося у свою небесну хатинку.
Читати далі
Учора у Тернопільському краєзначому музеї відбулося Різдвяне дійство "Луна музеєм коляда" . Чудове, фантастичне свято! Не дивлячись на те, що природа переплутала зиму з весною і на деяких деревах повистрілювали бруньки, настрій у всіх, хто прийшов на дійство, був зимово-новорічно-різдвяний.
Ось і Новий рік. 2018-й. А ще за тиждень довгоочікуване Різдво. У дітлахів почались зимові канікули. Щоправда назвати їх зимовими навіть якось смішно. Надворі +5, снігу нема. Артемчик сів на велосипед. Зимові канікули з велосипедом.
Читати далі
На календарі 18 жовтня. За кілька днів – місяць, як ми вирушили в Німеччину на запрошення українсько-німецької спілки «Колос» аби розказати німцям про Україну. За два місяці до того мені зателефонувала з Бруххаузена Дана Арнольд( Яськів) і повідомила, що все уже домовлено, 22 вересня відкриття виставки творів українського декоративно – прикладного мистецтва. Часу лишалось небагато, роздумувати було ніколи. Тож, звісно, вирішили їхати. А тим більше, Дана надіслала офіційного листа-запрошення. Задумувалось як виставка, а вийшов фестиваль української культури «Фенікс». З Тернополя нас було четверо: голова обласного осередку НСМНМУ Уляна Джигринюк, майстри народної творчості Руслан Друк, Надія Харченко і я. На фестиваль були також запрошені майстри із Кам’янець-Подільського Анжеліка Лукс (петриківський розпис), Ірина Боднар-Кляпетура (вибійка) , майстриня з ткацтва з Богуслава Валентина Ткач, майстри оперного співу Олена Лютаревич та Василь Сашчук (Київська національна опера). Гостями фестивалю також була група з німецького міста Брауншвайг «Далі буде», у складі якої є українці, які давно проживають у Німеччині.
5 Лип, 2018 |
